AVTODOREXPO

dates will be defined later

Кільцеві розв’язки та велосмуги: як у Києві вдосконалюють дорожній рух

З’ясовували, чому затягується процес створення наземного пішохідного переходу біля станції метро «Університет», як у Києві регулюють рух транспорту й що буде із самокатниками, які ганяють по тротуарах та проїжджих частинах вулиць.
На запитання «Вечірнього Києва» відповідають спеціалісти Центру організації дорожнього руху (ЦОДР) Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Спілкування з фахівцями проходило в рамках фестивалю «Майстерня міста Києва-2023».
ПЕРЕХІД БІЛЯ СТАНЦІЇ МЕТРО «УНІВЕРСИТЕТ»: ПОГОДЖУЄТЬСЯ ДОКУМЕНТАЦІЯ
Одним з найвідоміших, але поки не реалізованих проєктів ЦОДР є наземний перехід біля станції Університет. Він буде в тому місці, де вже функціонує підземний перехід, який не забезпечує вимог інклюзивності.
«Тому ми зробимо там наземний перехід. Цей проєкт розроблявся у 2019 році, але досі не пройшов всіх необхідних погоджень в інстанціях. Опоненти таких проєктів кажуть, що створення наземних переходів затримують рух транспорту. Але автор проєкту та паралельно спеціалісти ЦОДР проаналізували цю та багато інших локацій на центральних вулицях. І висновок один – вони не впливають на пропускну здатність і інтенсивність руху. Проте забезпечують всім можливість переходити вулицю. В першу чергу людям з інвалідністю, батькам з візочками. Крім того, наземні переходи відсікають рух транспорту й дають змогу приватному транспорту більш організовано й безпечно виїжджати з прилеглих вулиць», – пояснив Андрій Лимонов, заступник начальника служби вдосконалення дорожнього руху ЦОДР.
КІЛЬЦЕВІ РОЗВ’ЯЗКИ ТА ЗАСОБИ ЗАСПОКОЄННЯ РУХУ: ДЛЯ ЧОГО ВОНИ ПОТРІБНІ
У столиці зроблено чимало для зменшення дорожньо-транспортних пригод, забезпечення інклюзивності, зв’язування велосипедної мережі в єдину систему та, за можливості, збільшення каналізування та збільшення пропускної здатності столичних вулиць. Проте більшість таких робіт можливі при капітальних ремонтах вулиць й потребують грошових вкладень.
«Тому у столиці дуже часто доводиться використовувати тимчасові рішення. Вони не є повністю ефективними, а вдосконалені – комплексні – схеми дорожнього руху втілюють поступово. Для того, щоб проваджувати комплексні схеми, враховувати думку громадськості, Нацполіції та інших компетентних органів, проводяться постійні обговорення у дорадчій громадській організації «Київська майстерня міста». Наші спеціалісти за останні роки розробили багато дорожніх схем із засобами заспокоєння руху», – говорить Андрій Лимонов.
Серед таких засобів «заспокоєння» він назвав кільцеві розв’язки малого та середнього діаметра, острівці безпеки, шикани (це послідовність тісних звивистих поворотів зазвичай у формі літери «S» на трасі, що використовується на міських вулицях для цілеспрямованого уповільнення автомобілів), «лежачі поліцейські», світлофорні об’єкти та інші.
На запитання про роль кільцевих розв’язок, яких в цьому році у столиці створено вже близько 20, Андрій Лимонов пояснив, що вони також каналізують потоки й забезпечують саморегулювання перехресть. А це зменшує затримки в русі транспорту.
«Найефективніше їх встановлювати на перехрестях з активним лівим поворотом. Кільцеві розв’язки у столиці споруджують двох типів – переїзні та непереїзні. В одних заасфальтована середина, яку може преїхати вантажівка або автобус, й з клумбою чи газоном посередині – її переїхати не можна. Наземні пішохідні переходи також є одним із засобів заспокоєння руху», – розповів Лимонов.
ВЕЛОСМУГИ ТА СМУГИ ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ: У СТОЛИЦІ ЇХ СТАЛО БІЛЬШЕ
У Києві у 2019 році розроблена концепція, а держава змінила Державні будівельні норми, згідно з якими на кожній вулиці потрібно організовувати рух не тільки для пішоходів, а й велосипедистів, людей з інвалідністю, громадського транспорту, моторизованого транспорту й паркувальні місця.
«Так. Все це у нас передбачається комплексними схемами. Сьогодні у Києві є 220 км велосипедної мережі, але поки вона не дуже зв’язана між собою. Тому, що на одних вулицях її можна організувати тільки в рамках капітальних ремонтів, на інших, як біля Золотих воріт, було влаштовано смугу для велосипедів за допомогою розмітки на проїзній частині», – говорить Станіслав Клименко, начальник відділу проєктування схем організації дорожнього руху ЦОДР.
Він ще раз наголошує, чому це важливо робити у столиці: через перевантаження автотранспортом, заповненість громадського транспорту, щорічне зростання пасажиропотоку. Тому у міста є потреба розвивати альтернативні види пересування – велосипеди та електричні засоби пересування, щоб кияни мали вибір.
Крім того, щоб люди менше використовували приватний транспорт, вже 12 рік поспіль у столиці розвивається система виокремлених смуг громадського транспорту, якими заборонено рухатися всім іншим автомобілям. Тепер тролейбуси та автобуси менше стоять у заторах.
Державними будівельними нормами передбачено, що на вулицях з трьома смугами руху обов’язково має бути окрема смуга для громадського транспорту. Яскравий приклад роботи громадської «Київської майстерні міста» – перекриття для транспорту Бесарабської площі, встановлення світлофора на Арсенальній площі, облаштована смуга громадського транспорту на Великій Житомирській вулиці.
«Там за нормами ДБН не мала б бути виокремлена смуга. Але через велику кількість запаркованих машин у правій смузі (одній з двох) вулиця не працювала – стояв у корках і громадський й приватний транспорт. Запропонували зробити смугу, й вже проблема зникла – вулиця працює ідеально. Паркування біля тротуарів там наразі немає – воно прилаштоване на сусідніх бічних вулицях», – навів приклади Станіслав Клименко.
Він підкреслив, що у Києві вже впроваджені 15 лінз суміщеного руху для пішоходів та велосипедистів, хоча державні стандарти на них тільки розробляються.
«Також у місті встановлюються так звані «берлінські подушки» для заспокоєння транспортного потоку. Вони значно зручніші й безпечніші ніж „лежачі поліцейські“ для всіх учасників руху, вони не перегороджують вулицю й не перешкоджають водовідведенню», – говорить Клименко.
За його словами в цьому році були напрацьовані й втілені проєкти з розвитку веломережі. В рамках капремонту вулиць велодоріжки запрацювали на вул. Пирогова, на лівому березі – на вул. Бекешкіної, Вільде та Микитенка. Там є велосмуги й частково велопереходи.
Зараз велосмуги прокладаються на Повітрофлотському проспекті та вулиці Липківського, а в рамках капремонту вулиць Довженка та Шептицького будуть прокладені.

 

Джерело: vechirniy.kyiv.ua

Share on social networks