У 1994 році геологи, які складали карту кам’яних кар’єрів Стародавнього Єгипту, виявили 12-кілометровуділянку плит вапняку та пісковику, що вела від одного базальтового кар’єру до озера Меріс. Використовуючи кераміку, знайдену на цьому місці, яку, ймовірно, залишили робітники кар’єру, і стародавній робітничий табір, дослідники змогли датувати знахідку приблизно 2600-2200 роками до нашої ери, що робить її найдавнішою відомою дорогою з твердим покриттям у світі.
Дорога використовувалася для транспортування вулканічної базальтової породи з кар’єру до стародавнього озера Меріс, яке в той час сезонно з’єднувалося з Нілом, що дозволяло перевозити породу до Гізи на човнах. Базальт використовували для мощення всередині заупокійних храмів на цьому місці, а також для створення царських саркофагів.
Переміщення цих порід потребувало дороги з вапняку та пісковику. Єгиптологи припускають, що камені переміщували на санях, можливо, на колодах, покладених вздовж самої дороги, враховуючи, що на плитах немає слідів борозен або зносу від контакту з саньми.
Ця дорога є не лише найстарішою дорогою з твердим покриттям у світі, якій близько 500 років, але й єдиною відомою нам дорогою, збудованою стародавніми єгиптянами. Це не найкраще збудована дорога, оскільки робітники, ймовірно, використовували каміння, яке було під рукою, щоб укласти її. На деяких ділянках вони намагалися акуратно підігнати каміння, тоді як на інших вони були розміщені набагато хаотичніше.
«Дорога, ймовірно, не стоїть в одному ряду з пірамідами як будівельний подвиг, але це велике інженерне досягнення, – сказав тоді про відкриття геолог Джеймс Харрелл з Університету Толедо, за повідомленням LA Times. – Мало того, що дорога з’явилася раніше, ніж ми вважали можливим, ми навіть не думали, що вони будували дороги».
У світі існують старіші дороги, хоча жодна з них не є дорогою з твердим покриттям. Солодкий шлях, дуже рання дерев’яна колія епохи неоліту в Сомерсеті, Англія, була датована 3806 роком до н.е. за допомогою дендрохронології, або датування за допомогою деревних кілець.
Джерело: iflscience.com