Піч-Лейк – найбільше у світі природне бітумне озеро

Піч-Лейк (англ. Pitch Lake) – найбільше у світі бітумне озеро, що складається із чистого рідкого асфальту. Воно розташоване на південному заході острова Тринідад і має площу близько 40 га і глибину близько 80 м. Запаси бітуму у ньому оцінюють у понад 6 млн тонн, десятки тисяч з яких добуваються щороку. При поточному рівні видобутку озеро буде поновлюваним джерелом асфальту упродовж 400 років.
Озеро Піч-Лейк було відкрито Уолтером Релі в 1595 році, який відразу знайшов йому застосування – бітум використовувався для осмолення дерев’яної обшивки кораблів. Нині озеро є туристичною пам’яткою, яку за рік відвідують близько 20 тис. осіб. Крім того, з озера видобувають високоякісний асфальт, який іде на експорт.
Утворення Піч-Лейка пов’язують з глибоким розломом у поєднанні із зоною субдукції під Карибську плиту в районі островів Барбадоса. Повне вивчення озера не проводилося, але припускається, що, знаходячись на межі двох розломів, озеро знизу поповнюється нафтою. Легші складові нафти випаровуються, залишаючи важчі фракції.
Поверхня озера пружна і масляниста, у глибинах постійно щось вирує і відбувається. Однією з відомих властивостей бітумних ям є їхня здатність поглинати об’єкти, які можуть бути потім виявлені через тисячоліття. На Піч-Лейку було знайдено декілька індіанських предметів, фрагменти скелета велетенського лінивця, того, що мешкав в плейстоцені, зуб мастодонта. У 1928 році з глибин озера піднялося дерево, вік якого був оцінений в 4 тисячі років. Перш ніж воно повільно занурилося назад, з нього був зроблений спил.
Пич-Лейк є однією з бітумних ям, що утворилися природним чином. Подібні об’єкти також можна знайти у Венесуелі, Каліфорнії та інших місцях.